чиясь мрія

Усіляке

Можна сказати, що сьогодні я виспалась, незважаючи на недоспані години вночі... Приємно розплющувати очі і бачити, що за вікном так само світить сонце і все ще зеленіє листячко. Осінь підкралася непомітно й іноді приємно не помічати цього, не рахувати днів, не озиратися назад і не розуміти, в якій порі року живеш. Так ніби трішки загубитися, але цілком добровільно.
***
Читаю Жоржа Сіменона, одного з класиків детективного жанру. Мені подобається стиль його текстів. особливо описи міста чи певної місевості, особливо вуличок Парижа. Подумалось мені, що його твори було б гарно екранізувати (хоч, може, вони вже й екранізовані), вони дуже до цього надаються, картинка була б жива і цікава, кожен герой з характером і своїм обличчям. Чомусь порівняла його тексти з текстами Краєвського, які також мені дуже подобаються. Але тексти Краєвського для мене, як картинки в 3D - все настільки детально описано, що, як на мене, екранізація просто зайва. Кіно може зіпсувати текст. 
***
Дуже хочу шоколаду, здається, що з’їла б його цілу тонну. І шоколадного торта хочу, або хоча б шоколадних кексиків...


чиясь мрія

Навіяне погодою

Життя зависло між весною і золотою осінню. Воно, ніби еквілібрист, маневрує похитуючись на ледь помітному волоску бабиного літа. І так не хочеться, щоб цей волосок обривався... Нехай би перетворився спочатку на сніжинку, а потім на цвіт вишні, а ще потім на кульбабку... І так довго-довго. Але нам не дано наперед знати задуми Великого Режисера. Тож наразі залишається міцно триматися за свою золоту волосинку і маленькі радощі життя перетворювати на великі і незабутні...
чиясь мрія

***

Генератор личности
Ваше имя
Итак, ты:Любительница приключений
И живешь ты:В лесу
Наличие совести:Нет
Тебя все любят:За хороший вкус
Тебя не любят:За грубость
Тебе всегда помогает:Бутылка вина
Твой символ:Нож для бумаги
Твой лучший друг:Предал тебя
Твой главный враг:Боится тебя
Тебя любит:Прекрасный незнакомец
Твое предназначение:Найти смысл жизни

все гадания на aeterna.qip.ru

Ги. Прикольно. Хотілось би познайомитися нарешті з тим прекрасним незнайомцем...
чиясь мрія

Літня осінь

Є чимало людей, яких дощ за вікном надихає. Мене він надихав перших кілька хвилин, особливо раділа за грядки на городі, які дуже потребували дощу. Все. Більше він мені не подобається. В хаті холодно і сиро. Мерзну в ноги і руки. Без грілки взагалі неможливо заснути. Працездатність - на нульовій позначці. Настрій - відсутній. Таке враження, що я передчасно впадаю у зимову сплячку. Я знаю, що гарячий серпень ще повернеться. Просто оте очікування якесь нестерпне.
Вранці зайшла в гості коліжанка. Вона якраз повернулася з Карпат. Принесла мені жменю духмяного чебрецю і пахучої ожини. Тішуся тими подарунками, як найбільшими скарбами. Чебрець вже сохне в кухні на мотузку. Буде зимою ароматний чайок.
Я зрозуміла, що до осені я ще зовсім не готова. Нехай не поспішає...
Знайшла декілька листівок із зображенням Львова. Може, хтось хоче отримати "Привіт зі Львова"? Пишіть, я з радістю надішлю :-) 
чиясь мрія

Меседж в небо

Закладаю пальці навхрест і активно посилаю меседжі дорогому Світотворцеві - дуже хочу в Карпати. Де гори довкола, де ялинки кажуть "доброго ранку" і шепочуть "добраніч", де достигає ожина, а під деревами принишкли грибочки. Хочу полежати в траві і послухати сюркоників. Де натягнутий гамак між двома велетенськими смереками, а з затишної садиби пахне чимось смачним.... Де ще, можливо, не перецвів чебрець... 
Літо перейшло свій екватор, а мені його замало. Не нагрілася, не натішилась, не наслухалась його звуків, не увібрала в себе всіх його барв...
Отож міцніше стискаю пальці навхрест і активно посилаю меседжі в небо... 
чиясь мрія

Хочу обіймів!

За вікном дуже гарна веселка (негарними вони ж не бувають), але не можу її зазнимкувати, бо фотоапарат все ще зламаний... Кажуть, коли на небі одразу дві веселки, то треба загадувати бажання - обо'язково збудуться!
***
Дуже хочеться пригод, але розумію, що фізично не маю сил, щоб їх для себе придумати і втілити. Сьогодні навіть поїздка до міста далася мені дуже важко :-(
***
Стала свідком того, як двоє люблячих людей сваряться через дрібницю, про яку вже завтра можуть і не згадати. Але ж день нинішній через ту сварку втрачено... Не хочеться думати про те, що я також можу стати такою прикрою і сварливою жінкою.
***
Хочу обіймів!

 
чиясь мрія

Треба було зі злості пару вухами три дні пускати...

...і не могти дати собі з цим відчуттям злості ради, аж поки не прийшло банальне усвідомлення того, що я все одно не можу змінити того, чого не можу. І все. І злість як рукою зняло.
І небо знову стало блакитне, і знову чути щебіт пташок, і задирикувато скачуть білочки деревами...
Довкола стільки прекрасних речей, на які варто дивитися, які варто чути, читати і так далі. Однак є речі злі, прикрі і підступні, які отруюють життя, перекривають кисень і світ стає сірим.
Увімкнула французьку музику, поспілкувалася з хорошою людинкою, почитала добру дитячу казку. Усе стало на свої місця. 
І я вже й не знаю, може, й варто було трохи позлитися, щоб прийшло усвідомлення такої простої істини - життя надто коротке, щоб витрачати його на всілякі непорозуміння.

 
чиясь мрія

Спека провокаторка

О сьомій ранку мені не спалося, вийшла на балкон, а за ним - неймовірно гарно стелився вранішній туманець, такий легкий і срібний, з легким погойдуванням, у ньому переливалися сонячні промінці і хотілося зачерпнути ттого дзвінкого туманцю в долоню і огорнути всю себе ним... Але він дуже швидко танув... 
А тепер спека стоїть неймовірна, нічим дихати, і постійно хочеться плакати... Мабуть, це через ту спеку...